Поліна, чуєш, ні? Поля! раз, два, три, чотири!
EmБекхем він грає Gкажеш: «Iнші не Dдуже»,
EmДжастін він Gможе наревіти Dкалюжу.
EmЯк раптом щось, Gто Брюс усіх Dпорятує,
EmУ всіх тату є, це я так, констатую.
Трапляються ж комусь казкові герої,
А в тебе хто є, в тебе я є, а хто я?
Суцільна вада, соціальна провина,
Але, Поліна, я на колінах.
AБуваю страшний та насправді ж дитина,
EmМабуть усе іще первісна людина.
AТа головне ти зрозуміти повинна,
AЯ не люблю ні галасу ані крику,
EmКоли не в свої справи люди пхнуть пику.
AЦе все пусте, одне ти знати повинна,
Клуні чорнявий, а Сталлоне він дужий,
Бред Піт вже зайнятий ти на нього байдуже,
Як раптом щось Арні усіх пошматує,
У них є м’язи, це вже ти констатуєш.
Трапляються ж комусь казкові герої,
А в тебе хто є, в тебе я є, а хто я?
Суцільна зрада, безпринципна тварина,
Але, Поліна, я на колінах.