D#mвсе як в людей - A#mі музика штормом розносить впокоєні G#mгавані
C#й вивозять з подвір'я ще вчора живих і D#mсмішних
і трійка єдина все попсувала у табелі
і пам'ять що маму тримає усміхнену біля дверей вхідних
Eцей світ мене за трохи без сліду F#mз’їсть
F#mв космос запустіть…… в космос Eзапустіть
все як колись - ці стіни старі ця підлога затиснута в лінії
на третій від сонця планеті де кожен за себе воює і я
зриваючи ще недостиглі в чужому садку дрібні яблука
чекаю весни може літа а може і світу кінця
все як в людей - чиясь випадкова від радощів усмішка
злетіла пелюсткою й мовчки в волоссі моїм зажила
то Бог усміхався і я під своєю подушкою
тримав цілий космос на третій від сонця планеті
де музика штормом розносить усі прибережні міста..