Я твій

Ми вперше цього літа під дощем, здалося,

Босоніж по тротуарах через сонне місто,

Я цілую твої родимки і в серці тісно...

Не знаходжу більше слів, а ти в пітьмі знаходиш

Мої губи, навпомацки пальцем проводиш

По найтонших моїх струнах - вибухаю сонцем,

Світ міліє, коли поруч ти - аби на довше...

Але живий... Я твій, я твій,

Відпускай мене, тримаючи у космос пустий!..

Ціла ніч попереду, підвіконники й дощ

Нам співають і хочеться відірватись від площ,

І розтанути в краплях в піднебесних краях.

Твої плечі в обіймах моїх, але як

Розказати тобі як повітря зникає,

Коли твій телефон все не відповідає?..

Й де на цілій планеті відшукати те місце,

Де без тебе було б мені добре, та звісно...

Приспів. (2)

Уявляти твої такі турботливі пальці,

Коли ти моїх губ ними ніжно торкаєшся,

Серед сотень імен твоє на дотик знаю,

Телефонуй частіше, тут на тебе чекаю...