Дощ

Небо скігнулоси дрібними хмарами,

Люди за звичкою водетси парами,

Грім прогримит, ну, а дощик пройде,

Так вже було, так і буде!..

Небо закєгнуте, злива вперіщила... -

Кілько ся злива нам всего понищила?..

Грім прогримит, навіть злива пройде,

Так вже було, так і буде!..

І будем жити ми і замість грому слів,

І набуватиси від теплих-теплих днів!

І розбиратиси із купою думок,

А зараз дощ паде, і кождий-кождий змок!..

Хтось заховаєси під парасольою,

Хтось змок до нитки, і зве все цьо долею...

Грім прогримит, ну, а дощик пройде,

Так вже було, так і буде!..

Бурями, вітрами дахи позносило,

Не заховатиси, мокрі голосимо:

Громе, згрими, ну, а, зливо, пройди!

І аж тогди будемо ми!