DmЯ на світі прожив, Aначе спалах зорі на Dmсвітанні,
CНаче крапля роси, наче крик журавля - тільки Fмить.
GmЯ не вірив ніяк, що й до мене прийде день Dmостанній,
GmІ в жертовнім Aвогні моє Dmсерце на попіл Aзгорить.
DmЯ ж так щедро кохав, я Aтак вірив у зорі і Dmочі,
CІ душею своєю я вас, як умів, Fпричащав.
GmАле видно Господь мені краще життя Dmнапророчив,
GmІ до себе забрав, Aщоб у райськім саду я Dmспівав.
AНа могилі Dmмоїй посадіть молоду Aяворину,
GmІ не плачте за мною, за мною заплаче Dmрідня.
GmЯ любив вас усіх, та найбільше любив DmУкраїну,
GmПевно, в цьому Aі є Dmта найважча провина Aмоя.
DmХай душа переселиться в Aдивний той рай Dmпотойбічний,
CДе таких, як і я, назліталася ціла Fсім'я.
GmТільки нащо мені ті блаженства розкішні і Dmвічні,
GmЯк мені Aне всміхнеться донька Dm- сиротинка Aмоя.
DmУ далеких світах якось Aраптом усе я Dmпокину,
CБо ввійде мені в душу сльозиною і Fчебрецем,
GmІ додому хоч вітром, хоч променем сонця Dmполину,
GmІ легенько війну Aнад твоїм, Україно, Dmлицем.
AНа могилі Dmмоїй посадіть молоду Aяворину,
GmІ не плачте за мною, за мною заплаче Dmрідня.
GmЯ любив вас усіх, та найбільше любив DmУкраїну,
GmПевно, в цьому Aі є Dmта найважча провина Aмоя.
C#На могилі F#mмоїй посадіть молоду C#яворину,
A#mІ не плачте за мною, за мною заплаче F#mрідня.
A#mЯ любив вас усіх, та найбільше любив F#mУкраїну,
A#mПевно, в цьому C#і є F#mта найважча провина C#моя.