EСвято веселеє нас B7привітало,
EСвято, найбільш укохане в B7народі,
C#mБудьмо ж веселі, журитися Aгоді,
B7Набік лихеє, кого що спіткало.
Будьмо веселі, всі клопоти киньмо,
Хто ма кохання, втішаймось коханням.
Даймо в нас волю всім добрим бажанням
І без злоби проти ворогів стріньмо.
EСтріньмо як дітям народу B7годиться:
C#mСерцем одвертим Aі чулості B7повним;
EІ цілий B7край свій C#mлюбов'ю ми G#mсповним,
AІ в злих серцях та любов заіскриться B7–
EВ святий B7вечір. EСвятий.
Хто з нас був добрий, добріший ще буде,
Хто неприязний, щоб добрості вчився;
Не забуваймо: в сей день народився
Той, хто кохання приніс на всі люди.
Нумо ж, зберімось у купу тісніше,
Кожна родина, як звичай навчає,
А в кого зовсім родини немає,
Друга хай знайде, а смутком не дише.
Тільки такий недошкребок культури,
Що до народу кохання не має,
Що його звичаї всі зневажає,
Той нехай буде смутний і похмурий -