Неба зорі

Я візьму з собою тризуб,

То не тризуб – вила.

Та й піду ген за обрій,

Де гуляє сила.

Де гуляє ота сила

Із якимось бидлом,

Що його отая сила

Називає світлом.

Я на вила тую силу,

Бо то сила підла.

То – не сила, то є сало

Із отого бидла.

А вже потім у струмочку

Та й помию вила.

То – не вила, то є тризуб,

Що рождає силу.

Поділитись сторінкою: