ЛІра

Між росами тіло.

Упале, заспале тіло душу білую гріло.

Над тілом зійшли вишні –

Не марило тіло –

Росою рясною тіло душу білую вмило.

Заспів:

Як світ променистий,

Плід неба вроди.

Там сонце сіло –

Світало. Вигравало

Над росами тіло.

Красою ясною тіло душу вабило сміло.

Шляхами, під небесами,

Гуляючі мрії,

Як вії повії, як аркан у зайди на шиї.

Заспів:

Там – неба води,

Як світ променистий,

Світ прозорий, чистий –

Плід неба вроди.

Там сонце зійшло,

Там сонце сіло –

То всевишні бавили тіло.

Світало. Рівно диха

Блукаюче тіло.

Світання вітало, як арканом бавилось уміло.

А небо – сонця зливи –

Потоками било,

Красою рясною –

То всевишні бавили тіло.

Приспів. (2)