GПрийди, і Bзаблукай в моїм Emсаду.
AmМоїм тюльпанам Gпромовляй Dруками.
І я в траву щасливий упаду –
Ні погляду, ні слова поміж нами.
А мій двійник крадеться між вікон
Проміння крові, дзеркала уламок.
Ворожить – і камінним лісом замок
Довкола знов тебе росте, як сон.
Де був мій сад, з'явився мур без меж,
В його бійницях чорні круки крячуть.
Та зникне все це в мить, коли побачу
Твоє лице в найвищій серед веж.