AМіж мною та зоряним небом лише біла стеля
F#mОстанній притулок твій - це цвинтарна пустеля
AЗалишаєшся десь під колесами потягу
F#mЗамість обличчя місиво, розпізнають по одягу
AДовго мокнув під дощем, поки чекав на сонце
F#mТебе вічно оточували якісь дивні Aнезнайомці
F#mЗвик ходити завжди одним тим вірним маршрутом
AНе усвідомлював, що мозок твій давно вже вкрився брудом
Бувало прокинувшись в понеділок рано вранці
F#mПочувався як тверезий на божевільній Aп'янці
F#mГадав про те, що так як зараз не повинно бути
Викурював цигарку крізь гіркоту та томний смуток
DЗмінити розміренність буднів не завдасть F#mмороки
EТвій внутрішній потенціал занадто Aвисокий
F#mАле, знову ти йдеш протореним шляхом
EДо того моменту, як зовсім не здурієш Aдахом
AМіж мною та зоряним небом лише біла C#стеля
F#mОстанній притулок твій E- це цвинтарна Aпустеля
DЗалишаєшся десь під колесами F#mпотягу
AЗамість обличчя місиво, розпізнають по одягу
C#Начебто невдалий постріл у F#mскроню
EВсе повторюється зранку в понеділок Aзнову
C#Ніхто не запише твою невдалу нудну F#mбіографію
AЗітруться слова "вічна пам'ять", що були тобі епітафією