FЗнов Gбезглузді Emбалачки,
FЗаходьте, може Gхто не Eчув
FНавколо висохші річки, Gчовни,
EmЩо міцно встрягли в мул Dmнавік.
DmОдин й G7той самий Cчоловік,
AmЩо вчить Emвсіх нас, як Amшанувати дім Em–
GМовчки і Fлишивши Emвсе без Fзмін.
Здається, світ тріщить по швах,
Доки нас годують обіцянками й сміттям,
Як вам тепер на смак найсолодший гріх?
Вчить всіх нас, як цінувати мир,
Замість кордону малюючи пунктир.
FКомусь вдихати Gвесь цей Emпил,
FТягнути човен Gіз Emмілі,
FКомусь тримати Gнебосхил, щоб нам Emвстояти на Dmземлі.
FХто мріяв Gзахопити Emсвіт,
FДавно поліг Gв своїй Emвійні.
FЧому ж ми й Gдосі йдем лише Emтуди, де бали й Dmкораблі?
FБез світла Gу повній Emтемряві.