FmГаняю тишу вліво-вправо в порожнині свого рота
FdimТак багато запитань їм, доведуть мене до рвоти
FmЯ в гармонії з нічим ніби бджоли в пустих сотах
FdimЗараз можу не мовчати, - говорити через ноти
FmНе буде тепло і спокійно вже Fdimніколи
FmКрижані голки під шкіру заганяв холодний Fdimголос
C#Знов питає: «чому ти хочеш собі A#mшкодить?»
C#«Ти шкодиш тим хто тебе любить - так Cmвиходить»
FmГотовність пережити — це готовність посміятись
C#Покаже твою сутність, D#покаже в тебе Eпальцем
FmКим ти хочеш бути? Ким ти змож-зможеш стати?
C#Самобутнім трутнем, D#слухняним Eпро-протестантом
FmХіба — Cmсобі я Fmворог?
CmХіба Fm— собі Cmя Fmворог?
FmУ мого щастя мають буть тонкі зап‘ястя
Затягнуті лиш ниткою, що залишає опіки
І тільки кров цікавить, якщо про причастя
Бо тіло хоче хліба, хоче хліба і видовища
І моя радість мусить бути майже непомітною
Ефірною, ажурною, що може зникнути
Лежу у лісі тихо розчиняюсь серед моху
Зозуля прокувала рівно-рівно сорок. (Ку-ку-ку)
FmГотовність пережити — це готовність посміятись
C#Покаже твою сутність, D#покаже в тебе Eпальцем
FmКим ти хочеш бути? Ким ти змож-зможеш стати?
C#Самобутнім трутнем, D#слухняним Eпро-протестантом
FmХіба — Cmсобі я Fmворог?
CmХіба Fm— собі Cmя Fmворог?
C#Хіба Fm— собі C#я Fmворог?