EmКволий промінь сонця пробився крізь хмари C–
GОдразу люди одягли Dокуляри.
EmІ це сонце не сліпить, просто кожен Cхоче
GЗаховати душу, заховати Dочі.
EmВідгородитись високим парканом C–
GЙого не перескочиш, не проб’єш Dтараном.
EmКожен має проблеми, кожен має Cтурботи,
GМіж людьми загорожі з колючого Dдроту.
EmНезнайомець не скаже доброго Cслова,
GЗнайомий зустріне – порожня Dрозмова.
EmПосміхнутися важко, співчуття Cнеможливе…
GОсь людина нещасна, де ж людина Dщаслива?
EmВ небі раптом яскраво заграє Cвеселка!
GВхопи краплю щастя – сховай у Dпуделко.
EmНе давай цьому щастю на місці сидіти C–
GВідпускай на волю, хай гуляє по Dсвіту!
EmКоли часом Cздається, що Gти зайва Dлюдина
EmІ що Cвласне життя для Gжиття не Dпричина,
EmКоли думаєш Cзнову, Gщо існуєш Dдаремно,
EmТи подумай Cпро тих, Gкому завжди Dтемно!
EmМожеш Cчути радість Gпташиного Dспіву,
EmПерекати Cгрому, Gшелестіння Dзливи!
EmТвоя біда – Cне біда, твоє Gлихо – не Dлихо,
EmТи подумай Cпро тих, Gкому завжди Dтихо!
EmМи живемо у колі вузьких інтересів C–
GПобутових умов, механічних Dпроцесів.
EmСонце марно дарує нам позитивні фотони C–
GВ нас крутіші мобільні, в нас модніші Dрінґтони!
EmЗастрибнути на пік матеріального Cстатку,
GВід проблем заховатись, наче равлик у Dхатку.
Emне почув, не побачив і сказати не Cможе,
GЦе для нього чуже, а це на нього не Dсхоже.
EmТелевізор, диван, пиво, Cфутбол…
GТупий серіал, примітивний Dприкол…
EmКнига – просто додаток до шкільної Cпрограми,
GА все, що потрібно, нам розкаже Dреклама!
EmТа кожен, хто вірить, почувається в Cсилі
GТак змітити життя, щоб радіти Dщохвилі!
EmЩоб ця радість росла в геометричній Cпрогресії,
GЩоб звільнити цей світ від журби та Dдепресій!