Ти ховаєшся в снах, ти живеш у думках.
Ти існуєш насправді, в чужих казках.
З'являєшся вдень і як сонце зникаєш,
А ночами у снах чужих блукаєш.
AmТам, на Gсиньому Cтлі блаженної Eночі
AmТи Gховаєш свої Cсмарагдові Eочі.
AmУ морській Gглибині, Cна казковій Eструні,
AmТи Gтихенько співаєш, Cсвої Eпісні.
Програш:
Ти не маєш будинку, своєї оселі.
Ти боїшся заснути в чужій пустелі.
Тікаєш від привидів, ранком від снів,
У пустому відлунні несказаних слів.
А на синьому тлі блаженної ночі
Ти ховаєш свої смарагдові очі.
У морській глибині, на казковій струні,
Ти тихенько співаєш, свої пісні.
Ти повіриш у казку, ніжну й чарівну,
Де принц, як завжди, відшукає царівну.
Капають сльози на мокру подушку,
Бо у світі не може бути дві попелюшки.
І на синьому тлі блаженної ночі
Ти ховаєш свої смарагдові очі.
У морській глибині, на казковій струні,
Ти тихенько співаєш, свої пісні.