BmУ цьому полі, синьому, як льон,
Bmде тільки ти і ні душі навколо,
Gуздрів і скляк: блукало в тому полі
Aсто тіней, В полі синьому, як Bmльон.
А в цілому полі синьому, як льон,
судилося тобі самому бути,
аби спізнати долі, як покути,
у цьому полі синьому, як льон.
EmСто чорних тіней довжаться, ростуть
F#і вже, як ліс соснової малечі,
Gустріч рушають. Вдатися до втечі?
F#Стежину власну, ніби дріт, згорнуть?
BmНі. Вистояти. Вистояти. Ні —
Bmстояти. Тільки тут. У цьому полі,
Gщо наче льон. І власної неволі
F#спізнати тут, на рідній чужині.
У цьому полі, синьому, як льон,
супроти тебе — сто тебе супроти.
І кожен супротивник — у скорботі,
F#і кожен супротивник, заборон
Emне знаючи, вергатиме прокльон,
F#твоєю самотою обгорілий.
GЗдичавів дух і не впізнає тіла
Aу цьому полі синьому, як Bmльон.