Вступ
D5Люди, E5люди, F#mлюди, E5люди..
Куплет 1
D5Я знаю, що люди як ті вокзали,
E5Що пам'ятають сум, сльози і сміх.
F#mТі слова, які ще не сказали,
E5Так хотів би я почути їх усіх!
D5Знаю я - ми до кінця за свободу,
E5Вірю я, що люди як ті ліхтарі.
F#mСвітять крізь всі бурі й незгоди,
Приспів
D5Люди, люди, люди, люди!
E5Хто ми є один без одного?
F#mЛюди, люди, люди, люди
E5Без людей стають безоднею.
D5Люди, люди, люди, люди!
E5Вʼянуть без любові це закон.
F#mЛюбиш, любиш, любиш, любиш,
E5Любиш ти і я люблю також.
Куплет 2
D5Люди – каміння, вони летять у море,
E5Лишають за собою лиш сліди на мить.
F#mДва кола на поверхні, скільки таких історій?
E5Може, це ми з тобою? Я сподіваюсь, що не ми!
D5Люди це іскри, вони летять яскраво,
E5Лишають за собою тільки світло в темряві.
F#mХтось світить довго, а хтось згасає рано,
E5І темно там, де вчора ще комети жевріли.
D5Люди це квіти, лізуть до сонця крізь багнюку,
E5Читай не між рядків, читай між сторінок.
F#mБо коли люди міцно візьмуться за руки,
E5То разом квіти ці утворюють вінок.
D5Люди дерева - сплітаються корінням,
E5І наодинці вже не виживуть ніяк,
F#mОдин без одного загине, хто у тому винен?
І ми у всьому цьому разом, бо люди - це сім'я.
Приспів
D5Люди, люди, люди, люди!
E5Хто ми є один без одного?
F#mЛюди, люди, люди, люди
E5Без людей стають безоднею.
D5Люди, люди, люди, люди!
E5Вʼянуть без любові це закон.
F#mЛюбиш, любиш, любиш, любиш,
E5Любиш ти і я люблю також.
D5Люди, люди, люди, люди!
E5Хто ми є один без одного?
F#mЛюди, люди, люди, люди
E5Без людей стають безоднею.
D5Люди, люди, люди, люди!
E5Вʼянуть без любові це закон.
F#mЛюбиш, любиш, любиш, любиш,
E5Любиш ти і я люблю також..